Богоявлення Господнє

Хрест

Богоявлення – одне з найдавніших християнських свят, присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають 2 століття і згадуються у Климента Олександрійського. У ході історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях великі зміни (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове), в результаті чого в наш час різні Церкви відзначають свято по-різному.Спочатку свято було присвячене спогаду трьох євангельських подій: Різдва Христа, поклоніння волхвів, а також Хрещення Христа в Йордані на початку Його служіння. Датою святкування майже повсюдно було 6 січня. Ця дата і зміст свята до цих пір зберігається у Вірменській апостольській церкві. Представники ВАЦ не брали участь в Халкідонському Соборі 451 року, де було прийнято роздільне святкування Різдва і Хрещення. У Грецькій православній церкві Богоявлення, або Теофанія, святкується одночасно із Хрещенням Господнім 6 січня. У Коптської православної церкви святкування єдиного свята Богоявлення перенесено на 7 січня.
Еволюція сенсу свята йшла в православ’ї та католицизмі різними шляхами. У православ’ї свято Богоявлення все більш пов’язувалось за змістом з Хрещенням, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. В наш час Богоявлення і Хрещення – різні назви одного свята. У зв’язку з цим з’явилося й нове тлумачення слова «Богоявлення» (яке було відсутнє в давнину), як явлення Бога під час Хрещення в повноті Трійці (Бог-Син хрестився, Бог-Отець говорив з небес, Бог-Святий Дух сходив у вигляді голуба).
В українському народі протягом століть зібралось чимало вірувань і традицій пов’язаних з цим святом, котре в народі отримало чимало назв, як Йордан, Хрещення, Водохреща і Богоявлення.
Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви, як і на Святий Вечір. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хоругв учасники цих процесій несли запалені «трійці» – три свічки, перевиті зіллям волошок, чебрецю та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Цього року старичани також будуть мати нагоду на Водосвяття скупатись в ополонці. 19 січня о 14 годині буде відбуватись урочисте святкування на Танковому озері, що знаходиться на території Яворівського полігону.

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар

Залогіньтесь, щоб залишити коментар.

Thanx: Uhodzubi