Блаженніший, що завжди буде з нами

2012_N2_IMG_2789

Пам’яті Блаженнішого Любомира,  Глави Української Греко-Католицької Церкви у 2005-2011 рр.

Блаженніший Любомир Гузар – це та людина, яка може навчити жити. У розмові з молоддю він мало говорив про себе. Коли мова зайшла про життєві труднощі, згадав про те, що у 12 років бачив, як людей вели на розстріл. Коли йому надійшло запитання про його покликання, зізнався, що колись хотів стати астрономом. А решта часу – безперевно ділився з нами життєвими мудростями, які хотілося слухати і слухати. Ділився щиро, з безмежною добротою.

Перші слова до молоді

Я не прийшов тут проводити конференцію як професор. Я радше хотів би почути те, що вам цікаво і в міру моїх сил і знань допомогти зрозуміти, що нам робити.

Про життєву мету

Яка ціль життя? Яка ціль кожного з нас? Збагнути, які таланти маємо і до чого ми покликані Господом Богом. Треба не тільки задумуватися, не тільки застановлятися, не дай Боже, не тільки нарікати, але – осягнути ціль і те, як до неї прийти.

Про спільну працю і добро

Робіть добро не тільки ви самі один одному, але старайтеся також других до цього заохотити.

Важко щось самому осягнути. Бувають моменти, коли це вдається, але рідко. Коли ж ми обмінюємося думками і досвідами, спільно плануємо – стаємо далеко сильнішими і кращими.

Про народ і державу

Тільки тоді, коли ми стараємося щось зробити, щоб цілий нарід, місто чи село могли зростати, життя стає направду кращим.

Корупцію можна направити лише тоді, коли ми зрозумієм, що корупція – це є злочин проти Божого порядку, це є гріх.

Справді політичне думання, державне, – думання, щоби на довгий час, далеко наперед, забезпечити загальне благо усіх громадян.

Про невдачі

Якщо ми є самі причиною нашої невдачі, треба вдаритися в груди: «Боже, прости мені і поможи». Якщо причиною є обставини, треба себе запитати: чому? Бо може це бути Божа наука для нас.

Якби нам геть все вдавалося – ми стали би дуже горді і забули про Бога: «Я все вмію, я все можу». Коли є невдачі, бачимо, що не все на світі нам належить. Невдача помагає зрозуміти наші немочі. Інколи треба попрацювати, а інколи покірно признатися, що я не є всемогучий, всезнаючий.

Про мрії

Я не мав ніколи таких мрій, що якби вони не здійснилися, то я би був дуже нещасним. Я задовільнявся тим, що Господь Бог мені давав.

Про віру

Віра – це не є щось, що приходить само від себе. Це Божий дар.

Перший засіб зберегти віру – просити Бога, щоб нам допоміг її зберегти. Другий – шукати помочі в людей, до яких маємо довір’я і яких бачимо, що вони справді віруючі.

Якщо виникають якісь сумніви щодо віри – не треба боятися. Сумніви – це є нагода і запрошення знайти відповідь.

Про страх

Як людині подолати страх? Бути свідомою своєї гідності, яка мене підносить понад той страх. Ти можеш мене переслідувати, морально чи фізично, але я є людина. Василь Симоненко, один з шестидесятників, писав свідомо вірші, за які його могли заарештувати, але переборов страх, відчув в собі внутрішню силу і гідність: я – Людина.

Завершальні слова до молоді

Що старші будете, то будете більше переконані, що ми є Божі діти.

З виступу Блаженнішого Любомира Гузара на Форумі молодіжних лідерів УГКЦ, 28 червня 2013 р. Б

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар

Залогіньтесь, щоб залишити коментар.

Thanx: Uhodzubi